Головна > Що ми лікуємо > Стеноз > Поперековий відділ хребта

f59e732d-e132-48ca-b568-edb94ef3b8c9_edited (1).png

Стеноз поперекового відділу хребта: симптоми, причини та лікування

Поверніть комфорт руху та позбудьтеся болю в спині. Сучасні методи реабілітації допомагають відновити рухливість і покращити самопочуття.

Запис на консультацію

Телефон:

+38 (068) 550 97 98

Адреса:

м. Львів вул, Княгині Ольги 5л

Графік роботи:

Пн-Сб: 09:00-19:00

Що таке стеноз поперекового відділу хребта

Стеноз поперекового відділу хребта — це стан, при якому відбувається звуження хребтового каналу в ділянці попереку. У цьому каналі проходять нервові корінці, які відповідають за чутливість і рухи нижніх кінцівок. Коли простір каналу зменшується, нервові структури можуть здавлюватися, що призводить до появи болю, оніміння або інших неврологічних симптомів.

Поперековий відділ хребта виконує важливу функцію — він підтримує значну частину ваги тіла та бере участь у більшості рухів людини. Через це саме ця частина хребта найчастіше піддається навантаженню та дегенеративним змінам. З часом міжхребцеві диски можуть втрачати еластичність, а суглоби та зв’язки змінювати свою структуру, що і призводить до поступового звуження хребтового каналу.

Захворювання може розвиватися поступово. На початкових етапах людина може відчувати лише незначний дискомфорт у попереку. Проте зі збільшенням звуження каналу можуть з’являтися більш виражені симптоми, пов’язані зі здавленням нервових корінців.

Причини стенозу поперекового відділу хребта

Найчастіше проблема виникає через вікові зміни в структурах хребта. З роками міжхребцеві диски поступово втрачають свою еластичність і висоту, що може сприяти зменшенню простору в хребтовому каналі.

Однією з поширених причин є остеохондроз поперекового відділу хребта. У процесі розвитку цього захворювання відбуваються дегенеративні зміни дисків і суглобів, які можуть призводити до здавлення нервових структур.

Ще однією причиною може бути грижа міжхребцевого диска. Коли диск зміщується або випинається, він здатний тиснути на нервові корінці або звужувати хребтовий канал.

До інших причин розвитку патології належать:

вікові дегенеративні зміни хребта
травми поперекового відділу
хронічні перевантаження спини
кісткові розростання на хребцях
запальні процеси у тканинах хребта

Симптоми стенозу поперекового відділу хребта

Симптоми можуть бути різними і залежать від ступеня звуження хребтового каналу. Найчастіше основним проявом є біль поясниці, який може посилюватися під час руху або фізичного навантаження.

Больовий синдром може поширюватися в сідниці або по задній поверхні ноги. Це пов’язано зі здавленням нервових корінців, які виходять із поперекового відділу хребта.

До найпоширеніших ознак належать:

біль у попереку
біль, що віддає в сідницю або ногу
оніміння або поколювання в ногах
слабкість у м’язах ніг
відчуття втоми в ногах під час ходьби
обмеження рухливості попереку

У деяких випадках больовий синдром може посилюватися під час тривалої ходьби або стояння. Людина може відчувати полегшення, коли нахиляється вперед або сідає.

Види стенозу поперекового відділу хребта

Цей патологічний стан може мати різні форми залежно від ступеня звуження хребтового каналу.

Абсолютний стеноз поперекового відділу хребта

Означає значне звуження хребтового каналу. У такому випадку простір для нервових структур стає дуже обмеженим, що може призводити до більш виражених симптомів і неврологічних порушень.

Відносний стеноз поперекового відділу хребта

Характеризується менш вираженим звуженням каналу. Симптоми можуть бути помірними або з’являтися лише під час фізичного навантаження.

Але важливо контролювати стан хребта, щоб запобігти прогресуванню захворювання.

Діагностика

Для встановлення точного діагнозу лікар спочатку проводить клінічний огляд та оцінює симптоми пацієнта. Під час огляду перевіряється рухливість попереку, м’язова сила ніг, чутливість шкіри та рефлекси.

Щоб визначити ступінь звуження хребтового каналу, застосовуються інструментальні методи обстеження:

МРТ поперекового відділу хребта — дозволяє оцінити стан міжхребцевих дисків і нервових структур
КТ хребта — використовується для детального дослідження кісткових структур
рентген — допомагає виявити зміни в хребцях

Комплексне обстеження дає можливість визначити причину та найбільш ефективний метод лікування.

Лікування стенозу поперекового відділу хребта

Лікування зазвичай спрямоване на зменшення болю, зняття запалення та покращення рухливості хребта.

Медикаментозне лікування

Під час загострення можуть застосовуватися протизапальні та знеболювальні препарати, які допомагають зменшити біль і полегшити стан пацієнта.

Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні процедури сприяють покращенню кровообігу в тканинах, зменшенню запалення та розслабленню м’язів.

Реабілітація

Реабілітація включає спеціальні вправи для зміцнення м’язів спини та покращення рухливості хребта. Регулярна фізична активність допомагає зменшити навантаження на поперековий відділ і підтримувати здоров’я хребта.

У комплексному лікуванні часто застосовують методи фізичної терапії, такі як кінезіотерапія, магнітотерапія та лазерна терапія.

Часті запитання

Чи може стеноз поперекового відділу хребта викликати біль у ногах?

Так, при даному захворюванні може здавлюватися нерв, який проходить до нижніх кінцівок. Через це біль у попереку часто поширюється в сідницю або ногу і може супроводжуватися онімінням чи поколюванням.

Чи може стеноз поперекового відділу хребта прогресувати?

У деяких випадках звуження хребтового каналу може поступово збільшуватися, особливо якщо є дегенеративні зміни хребта. Саме тому важливо регулярно проходити обстеження та дотримуватися рекомендацій лікаря.

Чи можна займатися фізичними вправами при стенозі попереку?

Помірна фізична активність може бути корисною для підтримки рухливості хребта і зміцнення м’язів спини. Проте вправи повинні підбиратися індивідуально, щоб не створювати надмірного навантаження на поперек.

Коли потрібно звернутися до лікаря при стенозі поперекового відділу?

Консультація лікаря необхідна, якщо біль у попереку стає постійним, поширюється в ноги або супроводжується онімінням, слабкістю в м’язах чи порушенням ходи. Рання діагностика допомагає уникнути ускладнень і правильно підібрати лікування.