top of page

Реабілітаційний центр Відновлення

Консультації

Консультація травматолога

Консультація травматолога включає:

 

Збір анамнезу

  • Медичний анамнез: лікар розпитує про загальний стан здоров'я пацієнта, наявність хронічних захворювань, перенесені операції та травми.

  • Анамнез захворювання: лікар уточнює, коли і за яких обставин виникла травма або симптоми, які її супроводжують (біль, набряк, обмеження рухів, деформація тощо).

Фізичний огляд

  • Візуальний огляд: лікар оглядає уражену ділянку на наявність набряку, синців, деформацій, ранових поверхонь.

  • Пальпація: обережне промацування ураженої ділянки для визначення болючих точок, щільності тканин та можливих патологічних змін.

  • Оцінка рухливості: перевірка обсягу рухів у суглобах, виявлення обмеження рухливості або больових відчуттів при русі.

  • Оцінка неврологічного статусу: перевірка чутливості, рефлексів та м'язової сили для виключення нервових ушкоджень.

Діагностичні дослідження

  • Рентгенографія: основний метод для виявлення переломів, вивихів та інших кісткових ушкоджень.

  • Ультразвукове дослідження (УЗД): використовується для оцінки стану м'яких тканин, сухожиль, зв'язок та наявності рідини в суглобах.

  • Комп'ютерна томографія (КТ): дозволяє отримати детальні зображення кісткових структур і складних переломів.

  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ): допомагає оцінити стан м'яких тканин, хрящів, зв'язок і суглобів.

  • Лабораторні дослідження: можуть бути призначені для виключення інфекційних процесів або інших системних захворювань.

Постановка діагнозу

  • На основі зібраних даних лікар встановлює діагноз, визначає ступінь та характер ушкодження.

Розробка плану лікування

  • Консервативне лікування: може включати іммобілізацію (накладення гіпсової пов'язки, шини або ортеза), фізіотерапію, медикаментозне лікування (протизапальні засоби, анальгетики, антибіотики).

  • Хірургічне лікування: при складних переломах, вивихах, розривах зв'язок або сухожиль може бути необхідна операція.

  • Реабілітація: після основного лікування часто призначається курс фізіотерапії, лікувальної фізкультури, масажу та інших реабілітаційних заходів.

IMG_3346-removebg-preview.png

Консультація лікаря реабілітації

Консультація лікаря реабілітації включає:
 

Збір історії хвороби та анамнезу

  • Скарги пацієнта: фізичний терапевт розпитує пацієнта про скарги, з якими він звернувся на консультацію, а також про характер болю, місце його виникнення та зв'язок з рухом.

  • Історія хвороби: інформація про перенесені травми, операції, хронічні захворювання та методи лікування, які вже застосовувалися.

Фізичний огляд

  • Оцінка рухового апарату: аналіз рухомого обсягу в уражених суглобах та оцінка м'язової сили.

  • Оцінка постави: виявлення асиметрії, деформацій та інших аномалій постави.

  • Пальпація: промацування м'язів та суглобів для виявлення болючих ділянок.

Оцінка функціональних можливостей

  • Тестування рухливості: оцінка діапазону рухів у суглобах та обсягу рухів.

  • Тестування м'язової сили: оцінка сили м'язів у різних групах.

Розробка індивідуального плану лікування

  • Визначення цілей лікування: встановлення конкретних цілей, які пацієнт хоче досягти під час фізичної терапії.

  • План лікування: розробка індивідуального плану фізичної терапії, який може включати різні методи: вправи для відновлення рухливості, зміцнення м'язів, розтягування, масаж, а також використання фізичних апаратів (електростимуляція, ультразвукова терапія тощо).

  • Інструктаж та демонстрація вправ: фізичний терапевт пояснює та показує пацієнту вправи, які він має виконувати вдома або під час занять у лікувальному закладі.

  • Підбір і корекція устаткування: якщо необхідно, фізичний терапевт може порадити пацієнту спеціальне устаткування (ортези, палиці для ходьби тощо) та навчити його правильно використовувати його.

DSC02864-removebg-preview.png

Консультація невропатолога

Консультація невропатолога включає:
 

Збір анамнезу

  • Медичний анамнез: лікар запитує про загальний стан здоров'я, наявність хронічних захворювань, перенесені травми або операції, сімейну історію захворювань.

  • Анамнез захворювання: виявлення основних скарг пацієнта, характеру та тривалості симптомів, факторів, які їх підсилюють або зменшують.

Фізичний огляд

  • Неврологічний огляд: включає оцінку м'язової сили, чутливості, рефлексів, координації рухів, рівня свідомості.

  • Огляд стану шкіри, слизових оболонок, пальцевих нігтів: деякі стани шкіри можуть бути показником неврологічних порушень.

Додаткові дослідження

  • Електрофізіологічні дослідження: електроміографія (ЕМГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), евоковані потенціали (ВП), які дозволяють оцінити функціональний стан нервової системи.

  • Зображувальні дослідження: магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп'ютерна томографія (КТ), для виявлення патологічних утворень в головному мозку, спинному мозку або інших структурах.

  • Лабораторні аналізи: загальний аналіз крові, біохімічні показники, дослідження на наявність інфекцій або запальних процесів.

Діагноз

  • На основі зібраної інформації лікар встановлює діагноз, визначає причину симптомів та визначає подальші кроки у лікуванні або управлінні.

План лікування та управління

  • Фармакотерапія: призначення медикаментів для полегшення симптомів, лікування основного захворювання.

  • Фізична терапія і реабілітація: вправи, масаж, фізіотерапія для відновлення функцій нервової системи та покращення якості життя.

  • Хірургічне лікування: у випадках, коли патологія вимагає хірургічного втручання.

План контролю та моніторингу

  • План перевірок: планування подальших візитів для оцінки ефективності лікування та корекції плану, якщо необхідно.

  • Діагностичні тести: планування додаткових досліджень для оцінки динаміки стану пацієнта.

doctor-checking-patients-x-ray (1).jpg
bottom of page